ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ

В.Ф. ЯНУКОВИЧУ

Шановний Вікторе Федоровичу!

9 червня я звернувся до Вас з відкритим листом «Як достукатися до Глави держави?», де навів 11 конкретних фактів утиску владних структур на діяльність засобів масової інформації – саме цього Ви хотіли від моїх колег, звертаючись до них з нагоди Міжнародного дня свободи преси.

Але, як не дивно, перша реакція на лист прозвучала не з Адміністрації Президента України, а із … Служби безпеки України. Мені потелефонували директор Нікопольської телерадіокомпанії «Південна зоря» (Дніпропетровська область) Володимир Глядченко і редактор газети «Обрії Ізюмщини» (Харківська область) Костянтин Григоренко. Вони повідомили, що співробітники СБУ перевіряли, чи відповідають дійсності наведені у моєму листі факти. З фактами було все у порядку, але мене і моїх колег бентежить інше: у якому законі про Службу безпеки прописані її функції контролю за скаргами редакційних колективів і громадської організації на дії центральних і місцевих органів влади?

Як відомо, 9 травня набрав чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації».

Прошу Вас, у відповідності з цим Законом, дати доручення своїм підлеглим детально з’ясувати – хто і на якій підставі дав команду спецслужбі проводити таку перевірку. Ви постійно наголошуєте, що хочете збудувати демократичну Україну – і у цьому ми єдині з Вами. Тим важливіше, на моє переконання, з’ясувати, хто, попри політичну волю Президента, хоче вирішувати гострі проблеми нашого життя поліцейськими методами.

20 червня до нас у Спілку прийшли четверо працівників ГоловКРУ України для ревізії використання бюджетних коштів, виділених за бюджетною програмою КПКВХ 1701050 «Фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації». Контроль за використанням бюджетних коштів – святий обов’язок контрольно-ревізійних органів.

Якби не деякі обставини.

Передусім, письмове повідомлення ГоловКРУ ми отримали вранці того ж дня, коли прийшли самі ревізори (а треба – за десять днів до того). Вони, щоправда, пояснюють це поганою роботою пошти – проте це для ГоловКРУ не новина, але в інших ситуаціях її працівники вміють користуватися і факсом, і елементарним телефонним дзвінком.

2

Минулого року ми провели розширене засідання секретаріату НСЖУ з участю Прем’єр-міністра України. За його наслідками М.Я. Азаров дав відповідні доручення керівникам органів виконавчої влади. Членам комісії я продемонстрував доручення «П.П. Андрєєву: «Прошу щороку до 15 січня забезпечити оприлюднення та доведення до відома Національної спілки журналістів графіків проведення планових перевірок редакцій засобів масової інформації». Начальник відділу Управління контролю у сфері освіти і культури ГоловКРУ Хитяник Світлана Леонідівна, яка і привела комісію до Спілки, сказала, що, по-перше, про це доручення вона нічого не знає, а, по-друге, це для них – не вказівка.

Того ж дня працівники місцевих відділень ГоловКРУ прийшли в обласні організації НСЖУ з метою такої ж перевірки. На прохання наших працівників показати, за яким графіком вони проводять цю роботу, ті відповіли: потелефонували з Києва, аби було терміново проведено таку ревізію.

Працівники ГоловКРУ стверджують, що такий пункт є у плані їхньої роботи на другий квартал ц.р. Як відомо, другий квартал починається 1 квітня і до 20 червня було достатньо часу, щоб поінформувати Спілку про майбутню ревізію. До речі, саме так вже десять років чинить Державна податкова служба – і ні в кого це не викликає якихось непорозумінь.

А тепер – маленькі деталі.

З державного бюджету на рік виділяється 950 тис. гривень для 25 територіальних організацій Спілки. Ці кошти не заходять навіть на рахунок Спілки – їх Держкомтелерадіо пересилає місцевим організація НСЖУ.

До центрального офісу Спілки надходять лише п’ять стипендій ветеранам журналістики, які ми пересилаємо своїм колегам.

Скажіть, скільки треба перевіряти вчасність перерахування цих стипендій – день, два, тиждень? ГоловКРУ запланувало на цю роботу період з 20 червня до 8 серпня!

Дивно? Та нічого дивного – про стан з бюджетним фінансуванням перевіряючі обізнані досить детально. Їх цікавлять зовсім інші речі – майно Спілки, особливо її приміщення, передане Київським обкомом КПУ нам ще у 1989 році. Спроби рейдерського захоплення цього приміщення ми вже проходили.

Але вражає інше: невже після донесення до Глави держави інформації, яку Президент сам просив від журналістів, до цих журналістів завжди надсилатимуться СБУ і ГоловКРУ?

Прошу Вас – дайте чітку відповідь.

З повагою –

Голова Національної спілки

журналістів України                                                                          Ігор ЛУБЧЕНКО